- середа, 29 квітня 2026 р.
- Міжнародна співпраця
Виконавча директорка проєкту Docutribe Сесілі Тейлор провела зустріч зі студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спеціальності «Журналістика», яка стала не лише професійною розмовою про сторітелінг, а й простором глибокого осмислення особистого та колективного досвіду війни.
Спікерка акцентувала на значенні сторітелінгу як інструменту розкриття переживань історичних подій через людські долі, живі свідчення та індивідуальні історії. Йшлося про те, що саме персоналізовані наративи дозволяють медіа не просто інформувати, а формувати емпатійне розуміння реальності, в якій живе суспільство. Окрему увагу було приділено етичним аспектам роботи з чутливим контентом: репрезентації травматичного досвіду, відповідальності суб’єктів у сфері медіа перед героями історій та аудиторією, а також пошуку балансу між правдою і делікатністю.
Лекція переросла у відкритий діалог зі студентами, під час якого відбувався спільний пошук тем і сюжетів, вартісних для документального сторітелінгу. Учасники ділилися власними досвідами, зокрема історіями внутрішньо переміщених осіб — про вимушену розлуку з рідними, втрату дому, відчуття викоріненості. Прозвучала й особиста історія студентки про матір-волонтерку, яка зазнала поранення, що назавжди змінило її зовнішність і стало видимим свідченням пережитого болю.
Зустріч стала також вступом до вибіркового курсу зі сторітелінгу, який студенти обрали на наступний семестр. Вона окреслила не лише професійні орієнтири, а й ціннісні засади майбутньої роботи з історіями — уважність, відповідальність і повагу до людського досвіду як ключові принципи сучасної журналістики. Розмову продовжив режисер-документаліст проєкту Docutribe, лауреат премій «Еммі» та Peabody Алан Вікс. У центрі його виступу стала ідея про унікальну силу «живих історій» як форми правди, яку неможливо сфальсифікувати. На думку режисера, в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту та зростання кількості маніпуляцій і фейків саме документальні свідчення реальних людей стають ключовим інструментом протидії дезінформації. Персональні історії, засновані на досвіді, емоціях і пам’яті, мають здатність відновлювати довіру до медіаконтенту.
Окрему увагу Алан Вікс приділив своїй поточній роботі в Україні. У Чернівцях він знімає документальний фільм про стійкість українців — їхню резильєнтність, силу духу та внутрішній опір у час повномасштабної війни. За його словами, це спроба зафіксувати не лише події, а й внутрішні трансформації людей, які живуть у стані постійного виклику. Другий фільм режисер планує присвятити університетському середовищу та роботі проєкту Docutribe, зокрема взаємодії зі студентами й формуванню нової культури документального сторітелінгу.
Зустріч стала ще одним кроком до розуміння того, що сучасна журналістика — це не лише передавання фактів, а й глибоке, етичне осмислення людського досвіду через історії, які формують пам’ять про війну.