Перейти до основного вмісту
Відбулася міжнародна конференція

Міжнародна конференція «Медіаграмотність у журналістській освіті: українська та світова практика» пройшла за ініціативи Українського інституту медіа та комунікації й за підтримки ПРООН та уряду Японії.

zobrazhennia_viber_2025-03-05_20-14-14-922

Головною подією конференції, яка задала тон усім наступним виступам та дискусіям, стала презентація дослідження «Інтеграція медіаграмотності в освітні програми з журналістики в Україні». Його результати представила Діана Дуцик. Кафедра журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича також взяла участь у дослідженні — проблема інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики була обговорена в глибинному інтерв'ю з гарантом магістерської ОП Любов'ю Василик, а також були проаналізовані освітні програми кафедри. Як показало дослідження, медіаграмотність є одним з ключових питань в журналістській освіті. Але кожна випускова кафедра в межах своїх ОП вирішує, як саме його реалізовувати. У більшості кафедр компетенції з медіаграмотності (критичне мислення, боротьба з пропагандою та фейками, фактчекінг тощо) інтегровані в робочі програми окремих курсів. Хоча деякі кафедри та факультети пропонують окремий курс «Медіаграмотність».

Міжнародний досвід

Міжнародним досвідом впровадження медіаграмотності в журналістську освіту поділилися зарубіжні доповідачі:

  • Марія Мурумаа-Менгель (Тартуський університет, Естонія),
  • Роман Горбик (Університет Цюриха, Швейцарія; Уппсальський університет, Швеція),
  • Джуліан МакДугал (Борнмутський університет, Велика Британія),
  • Агнес Давідсон (Відземський університет прикладних наук, Латвія),
  • Валентина Димитрова (Університет Жана Мулена Ліон 3, Франція),
  • Кармен Марта Лазо (Сарагоський університет, Іспанія).

Вони розповіли, які стратегії інтеграції медіаграмотності у журналістську освіту використовуються у різних країнах, як впливає на зміну підходів до медіаграмотності політичний контекст, зокрема активне поширення дезінформації в процесі виборів в різних країнах, а також в контексті війни в Україні, як вимоги до медіаграмотності змінюються під впливом появи та поширення штучного інтелекту.

 

Український контекст

Доповідачі з українських університетів поділилися своїм досвідом впровадження медіаграмотності в журналістську освіту. Наталія Войтович (Львівський національний університет імені Івана Франка), Роман Шулик (Національний університет «Острозька академія»), Павло Мірошниченко (Запорізький національний університет), Вікторія Романюк (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Любов Василик (Чернівецький національний університет) розповіли, як саме медіаграмотність інтегрована в освітні програми їхніх кафедр та факультетів.

З'ясувалося, що переважно основи медіаграмотності викладаються в розрізі різних журналістських предметів і розглядаються через призму забезпечення результатів вивчення різних фахових дисциплін. Українські доповідачі розповіли, що вони інтегрують курс «Медіаграмотність» як вибірковий в освіту студентів інших факультетів, виходять на ширше поширення медіаграмотності для громадськості, залучають власний досвід як медіаекспертів.

Так, Любов Василик поділилася досвідом медіаекспертної діяльності в ІДПО, яка дає потрібний емпіричний матеріал для викладання, розповіла про літні школи з журналістики для студентів західноукраїнських вузів, побудовані на ідеї впровадження медіаграмотності, згадала про двотижневий інтенсив з медіаграмотності для освітян та лідерів місцевих громад, який полягав у їхній підготовці як тренерів для проведення аналогічних заходів у школах та громадах. Розповіла про «Майстер-клас з медіаграмотності» на магістратурі, завдяки якому студенти самі пробують стати медіатренерами та провести навчання для різних цільових аудиторій.

З окремих зауважень — хотілося б, щоб поняття «медіаграмотність» було чіткіше відображено в стандарті журналістської освіти (бакалавр та магістр), щоб вважалося одним з пріоритетних під час акредитацій ОП.

Висновки та рекомендації

Власне, ефективне навчання медіаграмотності — це цілий комплекс різних підходів, гнучке внесення змін у навчальні програми, швидка реакція на зміни в інформаційному середовищі.

Щодо рекомендацій для більш успішної інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики, то учасники конференції зійшлися на тому, що варто швидше реагувати на виклики, особливо на технології ШІ, дипфейки, постійно оновлювати емпіричну базу викладання.

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності