Доцентка кафедри Тетяна Смолдирева продовжує моніторинг гендлерної чутливості медіа. Червневі результати дуже невтішні для гіперлокальних видань Буковини - з року в рік вони стають все більш чутливішими до гендерної тематики.

Чергова хвиля моніторингу на гендерну чутливість медіа тривала з 3 по 14 червня.

Досліджуємо контент 9 гіперлокальних видань Чернівецької області: 6 газет - «Вижницькі обрії», «Карпати», «Рідний край», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та  3 сайтів - «Глибока.Info», «Кіцмань.City», «Північно-Бесарабський портал».                                      

Розглянуто 319 публікацій: 172 у друкованих та 147 в онлайн виданнях.

Середній індекс гендерної чутливості майже 50 % (газети  — 51%, сайти 48 %).

Потужно лідирують «Хотинські вісті» - 63%. Це один з кращих показників в Україні. Кількість експерток та героїнь у публікаціях сягає половини, фемінітивів 90 %.

«Голос краю»  знайшов по 56% експерток та героїнь, «Північно-Бесарабський портал» - аж 67% експерток. Тільки фемінітиви використали у червні «Карпати» та «Слово правди», не добігли  «Вижницькі обрії» (97%).

Зміни в редакційних політиках видань очевидні. Як очевидно й те, що вони не випадкові. Суспільство в різних свої сегментах починає бачити, а медіа відтворювати значимість жінок.

Друковані видання

Діаграми ілюструють видимість жінок на сторінках місцевих газет. А ми «підсвітимо» теми, де їх найбільше. Це майже традиційно соціальний захист, охорона здоров'я, освіта, культура

Кількість експерток «зашкалює» у рубриці освіта і наука (82%), героїнь теж чимало (56%) - авжеж, закінчився навчальний рік у школах та позашкіллі, багато звітних виступів учнівства, а відтак розповідей та коментарів. Експерток та героїнь 100 % у соціалці, 57% експерток та 50% героїнь у медичній тематиці, 47% та відповідно 43% у культурі. 100% героїнь в рубриці економіка/ бізнес, по 50% у медицині, волонтерстві, екології...  Третина коментарів та згадувань припадає на жіноцтво в темах, що стосуються політики та роботи місцевої влади, спорту, криміналу. Цікаво, що в публікаціях про шахрайські схеми видурювання грошей частіше фігурують жінки, в ДТП та побутовому криміналі — чоловіки.

В темі війни питома вага жінок невелика, натомість 77% експертів та 92% героїв ...

В Інших темах до 40% героїнь. Рубрика «Цей тиждень в історії» згадує переважно чоловіків («Вижницькі обрії» за матеріалами Історичної правди) — така селяві була. Натомість загальну картину врівноважують публікації: «У нас чудова новина — народилася дитина» («Голос краю»), де  називають щасливих породіль;  новини про присвоєння звання Мати-героїня; розповіді про довгожительок  (чомусь про довгожителів не зустрічала) ...

Як не забути про гендерний баланс? «Рідний край» запропонуючи читачкам та читачам опитування про оздоровлення,  поцікавившись думкою жінок і чоловіків;  сповідь репресованого (експерт) «Вижницькі обрії» врівноважили двома слухачками (героїні); «Хотинські вісті» гендерно збалансували рубрику «Цей день»...

Пряму мову жінок фіксуємо на шпальтах газет у 41%, згадувань про жінок 38%.

Онлайн видання.

Загалом в онлайн виданнях жінки були експертками у  42% випадків, героїнями — у 36%. Хоча таких яскравих гендерно зумовлених результатів, як у газетах,  не спостерігається,  експерток/героїнь не менше, хоча менше фемінітивів. Як бачимо, цифри фактично однакові у різних видах медіа. Новин, звісно, набагато більше, але й т.зв. неолюднених статей рясно (зате гендер не образиться:)) Два видання — Кіцмань.City та Північно-Бесарабський портал все ж мають індекс гендерної чутливості вищий за 50%.

Гендерно-тематичний зріз відрізняється від друкованих видань. Так, 100% експерток у темах економіки, медицини, дозвілля, зовсім немає у темах освіти, культури, війни. Баланс (50%) жінок-чоловіків у темі політики/влади. Героїнь більше в проблематиці економічній (100%), соціальній (86%), освітянській (75%), баланс у медичній, 44% у спортивній та 35% у культурній, немає у політичній, благодійницькій, екологічній. Щодо інших тем (17%), то переважає рубрика «Цей день». Тут дізнаємося багато цікавої інформації. До прикладу,  ПБП не забув про Дні: донора, блогера, ванни, софтболу, шиїтів, дубляжу, боротьби з дитячою працею  тощо. На жаль, такі тексти здебільшого містять мало імен.

Публікації, що прямо чи дотично стосуються війни, займають третину контенту (31%) у газетах та четверту частину (24%) на сайтах. Війна представлена інформацією про загибель Героїв, поховання, вшанування, спогадами рідних і побратимів, графіками вимкнення світла, затримання ухилянтів. Переважно це чоловічий компонент: як коментарі, так і згадування — і це є віддзеркаленням реальності. Порівняно з попередніми, лютневим та квітневим, моніторингами жінки представлені в темі війни менше, в онлайн медіа майже немає.

«Хотинські вісті» присвятили першу і частково другу шпальту Героям: «Перший бій прийняв у Бахмуті», «Добровольцем пішов захищати своїх синочків».., «Хлопці на фронті роблять неможливе», «Боротьба з ворогом триває, а переламу ще немає»,  в числах «Вижницьких обріїв» та «Голосу краю» за 13.06 публікації на розворот: «Жодного разу свій розрахунок не підвів»/»Зі зброєю сьогодні, аби завтра не воювали наші діти» «Рідний край» відкриває номер матеріалом «Двадцятилітнього захисника в Чудеї зустріли як героя»... Можливо, в наступних числах ми побачимо історії жінок — матерів, дружин, сестер, доньок, чиї рідні й кохані захищали і захищають Україну: як їм живеться? Або історії захисниць — як їм служиться? Або... Є й інші гендерні аспекти теми...

Не хочемо ми писати й читати такого болючого... Але мусимо, бо болюча реальність. Швидше б її змінити.

Що стосується гендерно спрямованих тематичних публікацій, то їх небагато. До таких можна віднести  матеріали:  «Історії трьох українок, які десятки років тому переїхали до Італії і балотувалися до Європарламенту» (Гідеса, соціальна працівниця,журналістка - «Вижницькі обрії»,13.06);  «Соціальний захист екстреного реагування» («Карпати»,13.06) -  про службу захисту від насильства, зокрема домашнього;  «За вчинення домашнього насильства перед судом постане буковинець» (7.06) та «Сила краси української жінки» (спільна ініціатива відділу соцзахисту та б"юті студії,13.06) - «Північно-Бесарабський портал».

Сексистського контенту у виданнях не зауважено. Стереотипи? Хіба що пара епітетів «милі чарівні дівчата - статні юнаки» та поради господиням (але ж господарі теж люди умілі :))

Все частіше у публікаціях зустрічаються  паралельні форми захисники-захисниці,(«Голос краю», «Північно-Бесарабський Портал»), школярі та школярки («Карпати») та ін., а також гендерно збалансовані світлини (як приклад - фотоілюстрація до статті Договір довічного утримання: що це та хто може укласти (Кіцмань.City, 6.06)

Що стосується фемінітивів, то  середній показник їх застосування у червні - 70 %: друкованими виданнями — 80%, сайтами — 61%. Дані по кожному медіа див. на діаграмах гендерної чутливості вище. Вже згадані «Карпати», «Слово правди» (100%), «Вижницькі обрії» (97%) та «Хотинські вісті» (90%) послуговуються у назвах зайнятості жінок іменниками жіночого роду. Маскулінітиви тут є винятком. «Голос краю» (64%) надає фемінітивам перевагу, їх кількість позначена непослідовністю: так, у публікації «Ластівка: політ крізь час» про двокнижжя творів з цього дитячого журналу за 25 літ читаємо: членкиня НСЖУ, упорядниця Лариса Драюк, професорка з діаспори Віра Боднарук, модераторка, завідувачка, мисткиня... і раптом - професор, член правління Просвіти Лідія Ковалець;  «Рідний край» не дуже звертає на медійні тенденції фемінітивізму уваги (36%): до прикладу, у матеріалі «Мудрий і цілеспрямований наставник» (13.06) 8 маскулінітивів, фемінітиву жодного, хоча  і вчитель, і наставник, й ін. давно мають жін. рід. Правда, це було слово від колективу й профкому, чи могла редакція його коригувати? А чи зберігає традицію називати керівні посади та професії у чоловічому роді? Звісно, вибір за редакцією. Та все ж нагадаємо:

Мінекономіки затвердило зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010 "Класифікатор професій". Йдеться про наказ від 18.08.2020 р. № 1574. Тепер у Класифікаторі професій професійні назви робіт наводяться не лише у чоловічому роді, але матиме й назви, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра- господиня, швачка)... При внесенні запису про назву роботи до кадрової документації професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до п. 4 *32 Українського правопису, схваленого постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437): інженер - інженерка, верстатник широкого профілю - верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня тощо.

За результатами моніторингу у червні 2024 р. чернівецькі гіперлокальні медіа з Індексом гендерної чутливості 50% вийшли на середній показник по Україні.

Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Тетяна Смолдирева, медіаекспертка

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк