Чергова хвиля моніторингу на гендерну чутливість медіа зосередилась на контенті гіперлокальних медіа. Вона тривала з 5 по 16 лютого.

Проаналізовано 9 гіперлокальних видань Чернівецької області: 6 газет - «Вижницькі обрії», «Карпати», «Рідний край», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та 3 сайти - «Глибока.Info», «Кіцмань.City», «Північно-Бесарабський портал». Всього до розгляду взято 338 публікацій: 212 у друкованих та 126 в інтернет виданнях.

Відразу впадає у вічі зацікавленість редакцій в темі. Середній індекс гендерної чутливості  — 51%, причому у 6 виданнях — від 53% до 58%!       

Ілюстрація1.                                                                                                                                                 

Позаяк індекс виводимо з трьох показників (відсоток експерток і героїнь та рівень застосування фемінітивів), то якраз час проаналізувати контент видань. Розпочну з балансу жінок та чоловіків. 

Друковані видання

Залучення жінок як експерток (коментарі, інтерв'ю, пряма мова тощо) переважає — 53%, звісно, в середньому.  Але «температура» при цьому не стрибає, а близька до норми. У газетах «Голос краю», «Карпати», «Хотинські вісті» експерток навіть трохи більше, ніж експертів, а «Рідний край» просто попереду планети — 70%!  Які теми дають таку красу? Очікувано волонтерство та екологія, соціальний захист та медицина, освіта та бізнес...

Згадувань жінок менше, аніж чоловіків — 35%. Героїв звично більше у темах політики, війни, релігії, спорті, криміналі. Цікаво, що у т.зв. ювілейних публікаціях, нарисах та новелах переважають експертки, але не героїні. Загальну кількість героїнь частково «витягує» рубрика «Народилися дітки», де поіменно називають щасливих матусь.

Велику кількість героїв та експертів у темі релігії дала у моніторинговий період подія, про яку написали усі медіа: представлення Предстоятелем ПЦУ Епіфанієм нового очільника об'єднаної Чернівецько-Буковинської єпархіїї Феогноста, а відтак багато згадок та цитувань. Перешкодою на шляху до гендерного балансу стала рубрика «Цей день/тиждень в історії». У «Хотинських вістях» вона просто зримо підклала підніжку кількості героїнь. Мабуть, колумбів в історії справді більше, ніж колумбін. А якщо заповзятися метою та пошукати? Чи принаймні для початку «просіяти» - тобто, даруйте, трохи вирівняти кількість? Певна: історія не образиться! Приклад свідомого балансу експерток/експертів - опитування...

Онлайн видання

відстають від друкованих. Тут середній показник експерток — 31%, а героїнь — 39%. Водночас «Північно-Бесарабський портал» продемонстрував баланс експерток/експертів — 50% та майже баланс героїнь/героїв — 47%.

В яких темах на сайтах жінки видиміші за чоловіків?

Цитувань, коментарів 100% у підприємництві та освіті, половина у соціалці та волонтерстві. 

Героїні переважають у матеріалах про політику/владу, в т.ч. місцеву — 57%, культуру — 71% , соціальний защист — 67%, спорт — 67%, волонтерство — 52%. Цікаво, що у конкурсі декламування поезій до Шевченкових днів переможицями стали самі дівчата, і «Північно-Бесарабський портал» називає їх поіменно, як і вихованок Романковецької КДЮСШ, які стали віце-чемпіонками області з волейболу... А ще майже у всіх заходах бере участь керуюча справами та заступниця голови Сокирянської міської ради. Ось вам і видимість жінок та перевага/баланс експерток/героїнь.

Як виглядає картина гендерної чутливості по кожному виданню — див.

Ілюстрація 2

Пам'ятаєте третій чинник, що впливає на індекс гендерної чутливості? Так — фемінітиви! На діаграмах візуалізований рівень їх застосування кожним виданням. Сайт «Кіцмань.City» (100%)  та газети «Слово правди» і «Хотинські вісті» (по 91%) послідовно послуговуються іменниками жіночого роду для позначення професій, посад жінок. Для «Вижницьких обріїв» 76% швидше випадковість, аніж редакційна політика, про що свідчать як попередні моніторинги, так і традиційний підпис у вихідних даних  газети — головна редакторка (так підписують і вище названі видання). 

Зауважу непослідовне ставлення редакцій до фемінітивів. Адже якщо керуюча справами - то чому заступник, а не заступниця міського голови? Чому в одному виданні військовослужбовиця, але блогер, захисниця, але наставник, президентка, але аспірант, методист, інспектор, директор тощо. Часто-густо таку логіку пояснюють принциповим небажанням очільниць, директорок, педагогинь та ін. називатися жіночим родом. Хіба директор, очільник, педагог звучить солідніше? Поза сумнівом: маскулінітиви маскують видимість та важливість жінок у суспільстві. Не наполягаю! Але —  подискутуємо?

Середній рівень використання фемінітивів друкованими виданнями — 69%, сайтами — 73%. Загалом гіперлокальні медіа Чернівецької області прихильні до фемінітивів на 71%.

Сексизмів та стереотипів уникають — не зафіксовано.

Є кілька спроб привернути увагу аудиторії до важливих, дотичних до гендерної, тем: «Хотинські вісті» —  Спеціалізовані сервіси (для підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства); «Північно- Бесарабський портал» — Як не стати жертвою торгівлі людьми нагадують працівники відділу міграційної поліції Буковини;  У Сокирянській міській територіальній громаді відкрили Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та /або насильства за ознакою статі.

«Вижницькі обрії» підготували публікацію про Марію Тарасюк, маму загиблого Героя: «Війна забрала в мами єдиного сина, а побратими втратили стильного духом воїна».

 «Голос краю» написав про дівчину, яка обрала професію військової — Кітель, казарма, «шикуйсь», «рівняйсь, струнко...», Або Про те, як юна васловівчанка Марина Підгорна поміняла каблуки на берці: «Марина  вже уклала контракт з ЗСУ на 9 років: 4 навчання у виші, 5 відпрацювання. До речі, в її групі 14 дівчат і 15 хлопців... з рівноцінно поділеними обов'язками», - розповідає. Це до теми чоловічих/жіночих професій.

Тож далі ще про війну — най би її шляк трафив...

Темі війни — полеглим Героям, долям їх рідних, фронтовим будням, реабілітації, ВПО, волонтерству, вшануванням, нагородженням, рішенням, роз'ясненню законодавства тощо — прямо чи опосередковано присвячено загалом чверть публікацій: 28 % у друкованих та 18% в онлайн виданнях.

Гендерний аспект - Ілюстрація 3      

  

Сайти не обмежуються сумними новинами.  «Кіцмань.Сіту» та «Північно-Бесарабський портал» формують короткий поіменний літопис загиблих, «Глибока.Іnfo» публікує серію статей та інтерв'ю: “Я пішов на фронт, а за 10 днів — брат”. Історія добровольців Личаків з Чернівецької області; «Захисниці Павліні Николаєвич вручили нагрудний знак та посвідчення «Почесний громадянин Буковини», «Ми там воюємо, щоб люди тут нормально жили…»  

Газети  подають розгорнуті матеріали про Героїв, репортажі з акцій вшанування, залучають розповіді матерів, дружин, сестер, спогади побратимів: «І плачуть гори. Везуть Героїв...» (Карпати), «За мужність. За те, що захищали нас з вами» (Слово правди), «Рідним Героїв з Хотинщини вручили посмертні нагороди» (Хотинські вісті), «Він повернувся у село, Героєм в ріднеє село» (Голос краю),  «України сини — добровольці. Цілими родинами захищають рідну землю від загарбників жителі села Лукавці» (Вижницькі обрії), «Глибочківські школярі та педагоги вже передали захисникам сотні метрів сітки» (Рідний край) та ін.

Як  підсумок лютневого моніторингу гіперлокальних медіа Чернівецької області на гендерну чутливість — зіставлення з попереднім. У лютому 2022 р. представленість жінок у публікаціях складала загалом 30% (38% у газетах і 23% на сайтах). Зараз — 40% (відповідно 44%  та 35%)! Позитивна тенденція очевидна.

За результатами моніторингу у лютому 2024 р. чернівецькі гіперлокальні медіа з Індексом гендерної чутливості 49% вийшли на середній показник по Україні.

Ознайомитися з цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

 

Тетяна Смолдирева, медіаекспертка

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною мережею прес-клубів України і медійних організацій.