Сонячна радісно-галаслива днина… Так буває, коли зграйки студентів вилітають з аудиторії і вливаються в бурхливий потічок, що рухається вулицею Університетською до центру Чернівців.

107 група журналістів має не щоденну мету: познайомитися з новим для більшості містом, яке мало би стати своїм на кілька прийдешніх років.

Стартуємо від пам’ятника Ользі Кобилянської перед театром її імені.

З Театральної площі слухаємо мелодію славнозвісної «Марічки», аби виконати яку сурмач щодня долає 126 сходинок на вежу Ратуші.

Уважно рухаємося Алеєю українських зірок – ого скільки їх, пов’язаних життям і творчістю з Чернівцями! в тому числі й авторів «Марічки».

Далі через Центральну площу та початок вулиці Кобилянської (побачивши тільки її  перспективу, щоб зберегти інтригу до наступного - ближчого знайомства) спускаємося по Олекси Доброго (дізнавшись що перша письмова згадка про місто Чернівці містилась в його Грамоті 1408 року) на Українську, аби (цього разу тільки з двору) побачити редакцію газети «Буковина», заснованої Юрієм Федьковичем 1885 року,  та, діставшись Вірменської церкви святих апостолів Петра і Павла, нарешті перепочити й прочитати афішу розміщеного тут нині Органного залу… Вгадуємо, що зодчим цієї перлини Чернівців є видатний чеський архітектор Йозеф Главка, який спроєктував знаменитий ансамбль Резиденції буковинських митрополитів, де розміщені центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема і наша кафедра журналістики.

Перепочили? Тепер мерщій вниз, повз Український народний дім та Собор Успіння Пресвятої Богородиці, до Турецького мосту, площі Філармонії з діючим фонтаном! До речі, підтвердження етнічної барвистості й толерантності Буковини дістаємо, зупиняючись побіля інших народних домів – Румунського та Єврейського. Польський та Німецький побачимо під час прогулянки Панською наступного разу.

Фінішуємо, піднімаючись оновленою пішохідною вулицею Заньковецької. Неподалік зручні для усіх локації -  купа генделиків та зупинки різного громадського транспорту.

Оббігти пів Чернівців, звісно, швидше, аніж розповісти про кожну пам’ятку культури та архітектури, біля яких призупинялись лиш на мить. Тож юну допитливість  легко вдовольнити, включивши механізм пошукової журналістики: джерел море, ключові слова відомі. Лайфхак: гуляти бажано повільно, смакуючи емоціями та красою прадавнього міста над Прутом.

Бігали так прудко, що не встигали фоткати. Але рефлексії фіксували…

Софія Беспячук:  Чернівці вражають поєднанням старовинної архітектури, затишних вуличок та особливою атмосферої збереженої історії
Мурару Ксенія: Театр імені Ольги Кобилянської та Будинки-близнюки на Франка привернули мою увагу своєю атмосферою та архітектурою
Пилип Юлія: Неймовірно круте місто, цікава екскурсія і яскраві враження.
Злочевська Анна: В Україні багато мальовничих міст, але Чернівці вирізняються витонченою архітектурою, багатою історією та неповторним поєднанням культур.

Ледьоркіна Каріна: Чернівці - це про затишок! Старовинні будівлі та затишні вулички вражають красою, особливо краєвид з Турецького мосту! 
Кашубʼяк Валерія: Досліджувати незвичні маршрути Чернівців та відкривати таємниці його історичних будівель - це справжнє натхнення.
Жук Валерія: Красиве старовинне місто, яке своєю історією та архітектурою перехоплює подих
Товстюк Олександра: Запам’яталися будівлі-близнюки, сонячний годинник на фасаді костелу  та загальна атмосфера міста: історична архітектура поєднується із сучасним студентським життям, створюючи відчуття молодого, живого й культурного міста.
Плешкань Аліна:  Я вперше в Чернівцях, тому поки тільки знайомлюся…Тут хочеться гуляти, фотографувати все підряд і поступово знаходити свої улюблені місця
Маркопольська Марія: Місто через старовинну історію заохочує молодь приїжджати, здобувати тут знання та обмінюватись досвідом з людьми з усієї України
Козіцька Анастасія: Найбільш вразила атмосфера біля Вірменської церкви - спокійна, тиха й водночас особлива.
Плотніцький Ілля : За цю невелику прогулянку побачив старовинну архітектуру й красу міста. Але найбільше мене вразив невтішний стан доріг та тротуарів.

Александрова Ніна: Мої рідні Чернівці для мене завжди нові й унікальні. Коли прогулююся вулицями старого міста, настрій  не буває однаковим: я в сьогоденні, минулому і майбутньому одночасно.
Курик Діана: Місто поєднує в собі неймовірно красиву європейську архітектуру, ритм студентського життя та хвилі незабутніх емоцій.

Смакувала Чернівцями разом зі 107 групою її кураторка й гідеса Тетяна Смолдирева.