Я, студент кафедри журналістики, уже другий рік живу у Швейцарії і маю змогу щодня спостерігати, як країна стежить за війною в Україні, які теми й акценти домінують в регіональній пресі і як вони подаються для місцевої аудиторії.

У матеріалах локальних медій Україна постає як об’єкт воєнного тиску з боку росії та водночас як тема політичних і дипломатичних дискусій на Заході. Масовані удари по країні та ескалація у грудні стали темою «Corriere del Ticino”, яка повідомляє про велику російську атаку з використанням гіперзвукових ракет і дронів, значні руйнування енергетичної та цивільної інфраструктури, а також поранених мирних жителів, що підсилює заклики до тиску на Росію та посилення санкцій. Видання вражене, що російський заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін назвав європейську політику щодо України «безвідповідальною і агресивною» у відповідь на мирні ініціативи Європи. Хоча Швейцарія й не зв'язана з ЄС та вже декілька століть заявляє про свій нейтралітет, вона розглядає себе геополітичною частиною цивілізованого європейського світу. Всі газети Кантону продовжують висвітлювати РФ як країну-террориста та репресивну диктатуру. Наприклад, «20 minuti» іронічно називає російського президента «lo zar», що перекладається як «цар». Тим не менш, швейцарські медіа за останні місяці майже не підіймали питання викрадення українських дітей, з чого можна зробити висновок, що середній читач тут розуміє лише дипломатичний контекст війни.

Тічінські ресурси іноді перелічують попередні активні дії України, зокрема атаки безпілотниками на об’єкти у Москві та закриття аеропортів, що ілюструє динаміку війни. Вони писали про дипломатичні перипетії між Трампом і Путіним щодо можливих переговорів, що продовжує впливати на інформаційний фон. Позиція України іноді у таких матеріалах подається у другу чергу, разом із попередніми заявами Зеленського про недопустимість вирішення дипломатичних питань за спиною України.

Частими є новини про підтримку біженців і соціальні програми - адміністрація кантону підтримує та координує послуги для біженців з України, включно з гарячими лініями, інформаційними каналами і допомогою Червоного Хреста. Кантональні оновлення з офіційних джерел - нещодавній документ від уряду Тічіно - подає оновлену інформацію про ситуацію і підтримку, доступну для українських біженців у регіоні. Більше того, у доступі є навіть онлайн таблиця вільних місць для українських біженців.

Кантон Тічіно майже повністю «врізається» у територію Італії, із-за чого відчутний медійний вплив італійських медіа, де досі дискутують питання необхідності відправки Україні необхідної зброї.

Огляд локальної преси за останній час свідчить, що війна в Україні залишається для регіональних медіа Швейцарії насамперед міжнародною темою, вписаною в ширший контекст європейської безпеки та дипломатичних протистоянь. Основна увага зосереджується на воєнній ескалації, заявах російського керівництва та реакціях західних держав, тоді як український погляд і внутрішній контекст подій представлені обмежено.

Водночас характер подання матеріалів демонструє загальну підтримку України як жертви агресії, без використання відверто пропагандистських формулювань. Для української аудиторії такий медіамоніторинг дає змогу зрозуміти, як Україну бачать у нейтральному європейському регіоні та які наративи формують міжнародне сприйняття війни.

Олег Пшеничний (Швейцарія), для сайту кафедри журналістики ЧНУ