- четвер, 12 листопада 2026 р.
- Студенти
Практичне заняття з дисципліни «Фотожурналістика» перетворилося на повноцінний майстер-клас із роботи зі студійним та портативним освітленням. Викладач кафедри Роман Пазюк разом із запрошеною гостею, професійною фотографинею Наталією Пазюк, продемонстрували студентам, як приборкати жорстке сонце, працювати зі спалахами в складних приміщеннях та створювати якісний візуальний контент навіть із мінімальним бюджетом.
Сучасний журналіст — це універсальний фахівець, від якого редакції очікують не лише влучного тексту, а й якісних фотографій з місця події. Проте на практиці репортери часто стикаються з технічними викликами: темними залами університетів, контрастним обіднім сонцем на вулиці чи неможливістю втручатися в перебіг офіційного заходу. Саме тому фокус заняття був зосереджений на реальних «польових» умовах роботи.
Бюджетні рішення та фізика світла
На початку пари Роман Пазюк розібрав зі студентами базові принципи освітлення: чим більшим є джерело світла і чим ближче воно розташоване до об’єкта зйомки, тим м’якшими та природнішими виходять тіні на обличчі моделі. Щоб довести, що для якісного кадру не обов’язково купувати дороговартісне обладнання, викладач порівняв професійні софтбокси зі звичайною фотопарасолею на просвіт.
-
Якщо ви студенти — це перші ваші модифікатори світла. Коштує така парасоля зовсім недорого, але в парі зі спалахом працює точно так само, як професійний розсіювач. Купуєте її навіть без стійки — першою вашою стійкою стане друг або подруга, які просто потримають світло під потрібним кутом.Пазюк Романвикладач кафедри
Окрім парасоль, студентам показали в роботі рефлектори (відбивачі) та пояснили різницю між постійним і імпульсним світлом, а також навчили правильній експлуатації фотостійок і штативів, аби техніка слугувала довго й безпечно.
Досвід із «полів»: як не запанікувати, коли техніка відмовляє
Особливу увагу на занятті приділили психології та мобільності репортера. Гостя пари, фотографиня Наталія Пазюк, поділилася реальними кейсами з комерційних та подієвих зйомок, наголосивши, що вміння імпровізувати часто рятує весь репортаж.
-
Якось ми приїхали на велику п’ятигодинну зйомку випускників на вулиці. За пів години до початку перевірили техніку — все працює ідеально. Але щойно підійшли перші люди, спалах просто відмовляється працювати з синхронізатором. Нас врятував звичайний відбивач, над яким спершу навіть підсміювалися. У результаті ми зробили круті кадри. Для мене краще створити світло, аніж підлаштовуватися під нього.Пазюк Наталіяфотографиня, випускниця кафедри
Спікерка також звернула увагу майбутніх медійників на етику роботи на заходах: фотограф має бути впевненим у своїх діях, не заважати гостям, але водночас наполегливо виконувати свою роботу, адже відповідальність за якість фінального кадру лежить виключно на ньому.
Від теорії до практики: три локації та експерименти
Наочно розібравши типові помилки — як-от «плоске» обличчя при зйомці спалахом «в лоб», паразитні кольорові рефлекси від темних чи червоних стін у залах та неприродні тіні при неправильному куті нахилу лампи — студенти перейшли до практичного блоку.
Аудиторію поділили на три робочі групи, які по черзі змінювали одна одну на локаціях (включно з коридором, де потрібно було окремо підсвічувати модель і задній фон), щоб кожен встиг попрацювати з усіма комплектами техніки:
На першій локації працювали з професійною камерою, джерелом стабільного (постійного) світла та рефлектором.
На другій локації опановували роботу з накамерним спалахом та спалахом на стійці.
На третій локації вчилися виставляти студійне світло (софтбокс і парасолі) для зйомки на звичайні мобільні телефони.
За підсумками пари студенти на практиці закріпили налаштування балансу білого, витримки та діафрагми при роботі зі спалахами й навчилися самостійно вибудовувати різні схеми освітлення для репортажної та портретної зйомки.
Скорейко Каріна, 208 група