Повномасштабне вторгнення змінило плани багатьох медійників. Для трьох випускниць та студенток кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — Софії Мелешко, Касі Богданової та Роксолани Влох — цивільна робота й навчання змінилися службою в армії. Їхні історії записали журналістки Анастасія Распутня та Єлизавета Венгринська.

​Ліхтарик на фронті: Софія Мелешко

​Для Софії Мелешко війна розпочалася у 2014 році, коли через бойові дії їй довелося виїхати з рідного Маріуполя. Навчання в ЧНУ вона розпочала на денній формі, а згодом перевелася на заочне. Після 24 лютого 2022 року Софія пішла служити в ЗСУ.

​Складати іспити доводилося безпосередньо з передової. Викладач кафедри Володимир Стефанець згадує:

​«На занятті з медіаменеджменту я побачив Софію у пікселі. Вона відповідала онлайн, а їй підсвічували обличчя ліхтариком. Це був фронт».

​Сама Софія пояснює свою мотивацію складною, але відвертою емоцією: «Ненависть, якою я, здається, наповнена, дає сили жити далі та робити щось на користь України».

​Зараз Софія військова перекладачка, фіксерка та кореспондентка у громадській організації «Шабля». Вона працювала у Херсоні під час його звільнення, раніше готувала програму «Історія воїнів» на чернівецькому телеканалі С4, а з 2024 року є журналісткою «1+1». Попри воєнні будні, дівчина ділиться дуже земною мрією — придбати власне затишне житло для мами.

Диплом з окупації: Кася Богданова

​Кася Богданова вступила на журналістику в ЧНУ 2017-го. Початок великої війни застав її в рідному Херсоні, який з перших днів опинився в окупації. Дівчина вирішила залишатися в місті. «Життя в окупації – коли ти відчуваєш повне безсилля, — пригадує вона. — Але я вирішила, що не тікатиму. Тут наш дім і ми на своїй землі».

​Через проблеми зі зв’язком та блокування українських мереж випускниця бакалаврату не могла вчасно захистити дипломну роботу. Коли в місті дивом з’явилася мережа, Кася повідомила, що хоче завершити навчання. Кафедра провела для неї спеціальний захист онлайн. У серпні Кася вийшла на зв’язок просто з окупованого міста й таки захистила дипломну роботу.

​Завідувачка кафедри Любов Василик згадує їхню першу розмову після деокупації:

​«Я вийшла з нею на Zoom Meet, щоб розпитати, що відбувалося буквально ще тиждень тому в захопленому місті. Вона розповідала, як принижували та вбивали українців. Її інтерв'ю було зі слізьми на очах».

​Ці свідчення стали основою для матеріалу викладачки. Після звільнення Херсона Кася пішла в ЗСУ. На запитання чому, відповідає коротко: «Бо хочу, бо можу, бо народжена для війни... А Херсон стоїть. Головне – він наш».

Співбесіда без сцен: Роксолана Влох

​До 24 лютого 2022 року випускниця ЧНУ Роксолана Влох працювала телеведучою програми «Ранок у великому місті» на каналі ICTV. У перший же день повномасштабного вторгнення вона вступила до лав ЗСУ.

​Вона згадує свою першу розмову з командиром:

​«Він спитав мене: "Ти готова їхати на фронт? Не будеш мені там плакатись?" — я трохи сконфузилась спершу: "Я не обіцяю, що не буду плакати, бо всяке може бути, але істерик і сцен влаштовувати не буду". Я дотрималась своїх слів».

​Роксолана служила у військовій частині А1108, а зараз є старшим лейтенантом та пресофіцером у Сухопутних військах. Окрім роботи у відділенні комунікацій, вона допомагає закривати потреби своєї колишньої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» — зокрема, організовує збори на українські безпілотники.

​Своє 30-річчя дівчина зустріла на сході країни — це вже її третій день народження в армії. Сама Роксолана ставиться до цього досвіду без зайвого пафосу:

​«30 — це тоді, коли ти знаєш, який одяг робить твої очі ще зеленішими (піксель у цьому — мій друг). Ну і, зрештою, коли вже точно знаєш, що плани на життя – штука умовна».

​Попри різні життєві шляхи, цих трьох дівчат об’єднали спільна кафедра журналістики, війна та рішення змінити звичне життя на службу в армії. Але тепер замість університетських аудиторій і редакцій — армія.  

Авторки: Самуріна Єлизавета, Мартинюк Маріанна, Ганна Головко.