Перейти до основного вмісту
Лілія Шутяк провела майстер-клас із практичного фактчекінгу

В інклюзивній кав’ярні Чернівців (вул. Конституційна, 7) відбувся майстер-клас «Практичний фактчекінг: як виявляти дипфейки, синтезовані голоси та маніпулятивні зображення та як відрізнити реальність від контенту, створеного штучним інтелектом», який провела доцентка кафедри журналістики ЧНУ Лілія Шутяк.

Учасницями зустрічі стали представниці регіонального відділення Всеукраїнської спілки активного довголіття «Айті-бабусі». Під час майстер-класу вони дізналися про сучасні способи створення фейкового контенту, а також вчилися перевіряти фотографії, відео, голосові повідомлення.

Однією з тем зустрічі стали зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Учасниці розглянули відомі приклади маніпуляцій, зокрема зображення Папи Франциска у пуховику та фейкову фотографію нібито арешту Дональда Трампа, створену за допомогою Midjourney.

Присутні вчилися звертати увагу на деталі зображення – пальці, зуби, вуха, прикраси, тіні, відблиски, освітлення та людей на другому плані. Водночас Лілія Шутяк наголосила, що такі ознаки швидко втрачають актуальність, оскільки технології генерації зображень постійно вдосконалюються. Тому головний акцент під час майстер-класу був зроблений не на пошуку «підозрілих пальців», а на перевірці походження контенту.

Ще одна важлива тема – синтезовані голоси. Лілія Шутяк розповіла про ситуації, коли шахраї можуть використовувати технології клонування голосу, щоб видати себе за близьку людину. Учасниці змоделювали ситуацію, коли телефоном телефонує «родич» і терміново просить переказати гроші.

Практична частина майстер-класу була присвячена аналізу повідомлень із соціальних мереж. Учасниці розбирали типові ознаки маніпуляції: відсутність джерела, заклики «терміново» переслати інформацію всім знайомим, надмірну кількість знаків оклику та відсутність посилань на офіційні документи чи установи.

Окремо під час зустрічі говорили про так званий «ефект брехуна»: коли люди, знаючи про можливості штучного інтелекту, починають автоматично оголошувати будь-який незручний або незвичний доказ фейком. Тому завдання медіаграмотності – виробити звичку зупинятися, перевіряти джерело та шукати підтвердження.

Майстер-клас став практичним заняттям з медіаграмотності, під час якого учасниці могли перевірити власні навички роботи з інформацією та отримати інструменти, які можна використовувати у повсякденному цифровому житті.

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності