- пʼятниця, 25 вересня 2026 р.
- Співпраця
Чи може звичайний лайк стати частиною кібербулінгу? А пересилання чужого образливого фото? Чи є ми лише спостерігачами, якщо самі нічого не пишемо, але допомагаємо контенту поширюватися?
Саме про це говорили одинадцятикласники чернівецького ліцею №6 імені Олександра Доброго разом із доценткою кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лілією Шутяк під час уроку, присвяченого кібербулінгу та безпечній поведінці в соціальних мережах.
Поштовхом до розмови став перегляд TikTok-серіалу «Злив», співпродюсеркою якого є Лілія Шутяк. Після цього учні обговорювали ситуації, з якими можуть зіткнутися в цифровому середовищі.
Серед прикладів, які розбирали під час заняття, — невдале фото, опубліковане без дозволу, образливий коментар, мем про однокласника, скриншот приватної переписки, навмисні образливі позначки у відео та створення фейкового акаунта від імені іншої людини.
Один із ключових моментів уроку — ситуація, коли в чаті класу з'являється відео однокласника, опубліковане без його згоди. Учням запропонували подумати, як вони діятимуть: поставлять лайк, напишуть коментар, перешлють відео, промовчать, попросять автора видалити його, звернуться до людини, яка стала об'єктом публікації, поскаржаться на контент чи розкажуть дорослому. Так розмова вийшла за межі простого поділу на «булінг» і «не булінг». Учні говорили про роль спостерігача та про те, що навіть пасивна, на перший погляд, реакція може впливати на поширення контенту.
Наприкінці уроку учасники отримали простий алгоритм, який можна використовувати перед поширенням будь-якого контенту:
- Що саме я поширюю?
- Чи знаю я, звідки це взялося?
- Чи може це нашкодити іншій людині?
- Чи маю я право це поширювати?
- Навіщо я хочу це поширити?
Також учні спробували сформулювати три правила для власного кодексу поведінки в соцмережах.
«Мені дуже подобається саме такий формат медіаграмотності: не повчати підлітків, що «можна» і «не можна», а разом розбирати реальні ситуації, сперечатися, ставити запитання і шукати відповіді», — зазначає Лілія Шутяк.
Для кафедри журналістики такі зустрічі є можливістю поєднувати медіаосвіту, практичну журналістику та роботу з реальними викликами цифрового середовища.