Неофіційні телеграм-канали сьогодні кидають серйозний виклик друкованим виданням. Саме вони дедалі частіше посідають перше місце серед джерел, звідки люди отримують інформацію.

Складна фінансова ситуація та неякісна робота «Укрпошти» призводять до занепаду друкованих медіа в Україні. За словами Сергія Чернявського, голови громадської спілки “Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа”, якщо у 2020 році в Україні налічувалося 2469 обласних, районних та міських друкованих видань, то станом на 2025 рік їх залишилося менше тисячі.

Про можливі шляхи виходу з кризи говорили на кафедрі журналістики у Чернівцях. У центрі обговорення – фінансова нестабільність галузі та проблеми з розповсюдженням преси через «Укрпошту».

Головний редактор газети «Буковина» Вадим Пелех приніс на зустріч один із перших збережених номерів видання. Експерта Сергія Чернявського це приємно здивувало, адже газета виходить друком із 1885 року і, мабуть, є найстарішою в Україні. Свого часу головними редакторами першої українськомовної газети на Буковині були відомі постаті української літератури Юрій Федькович та Осип Маковей.

Завідувачка кафедри журналістики Любов Василик поцікавилася у фахівця, чи міг би допомогти українським друкованим медіа досвід Німеччини, де журналісти об’єднуються в кросмедійні медіахолдинги та стають впливовими гравцями на регіональному ринку. Досягти такого результату їм вдається саме завдяки об’єднанню ресурсів і зусиль. А у Швеції локальні медіа увійшли у структури великих медіахолдингів, що допомогло їм працювати для місцевих громад та навіть видавати безкоштовні газети та поширювати їх на вокзалах, у магазинах та інших місцях масового скупчення людей.

Сергій Чернявський наголошує, що для збереження друкованої преси надзвичайно важливою є співпраця з місцевою владою та об’єднаними територіальними громадами. Йдеться про виділення коштів із місцевих бюджетів задля збереження поінформованості населення. А також він підтримує ідею об'єднання журналістів малих редакцій на невеликому локальному інформаційному ринку. 

Як приклад проблем з виходом друкованої преси обговорили ситуацію в Дністровському районі, який у грудні 2024 року залишився без районних газет «Хотинські вісті», що виходила з 1940 року, та «Рідне слово», заснованої у 1944 році. Це вкрай негативна тенденція, адже саме друкована преса відображає і зберігає історичні події краю, формує локальну пам’ять на відміну від електронних версій медіа, які можуть зникнути або бути втраченими.

Ще одним можливим шляхом підтримки преси Сергій Чернявський називає співпрацю з українською діаспорою, яка могла б стати донором для регіональних медіа на основі платної підписки на контент.

Окремим рішенням для збереження газет експерт вважає їхнє оцифрування та архівування у форматі PDF із надійним зберіганням на цифрових носіях. У Чернівцях дослідженням питання оцифрування друкованої спадщини займається доцент кафедри журналістики Тарас Гринівський.

Асистент кафедри журналістики Володимир Стефанець зазначає, що політична ситуація в краї також ускладнює реалізацію стратегії збереження друкованих медіа.

Водночас недостатня зацікавленість місцевої влади у підтримці друкованих видань призводить до формування внутрішнього інформаційного вакууму. 

Населення Буковини частково втрачає доступ до перевіреної локальної інформації, що посилює залежність від неофіційних джерел у соціальних мережах і телеграм-каналах.